Acer Predator Helios Neo 16S AI: Core Ultra 9 та RTX 5080 у тонкому корпусі

Частіше за все ігровим ноутбукам складно поєднувати високу продуктивність зі зручністю транспортування. Як результат, більшість ігрових ноутбуків вважаються “десктопними” та якщо й полишають робоче місце, то більше як виняток, а не правило. Однак серед цього класу лептопів є й окремі моделі, які все ж намагаються подолати межі можливого й все ж таки надати власнику можливість і пограти, і не перевантажити спину, коли треба прихопити ноутбук із собою. Одним з результатів таких спроб є Acer Predator Helios Neo 16S AI з Intel Core Ultra 9 та NVIDIA GeForce RTX 5080 у корпусі вагою 2,3 кг. Поглянемо, на що він здатен.

Характеристики Acer Predator Helios Neo 16S AI

Комплектація

Очікувано, Acer Predator Helios Neo 16S AI не здивував незвичним комплектом, в якому з лептопом є лише відповідний блок живлення. Й, можливо, так навіть краще, адже “подарункові” аксесуари нерідко займають місце на лаві запасних, та й навряд вони опиняються у коробці дійсно “безплатно”. Але ці роздуми вже трошки на іншу тему.

Охочим мати саме фірмові контролери чи інші аксесуари, Acer може запропонувати навіть геймерський стіл. Проте всі такі речі не є відповідником лінійки й особливості дизайну не повторюють. Але добре підсвічені логотипи все ж дадуть зрозуміти походження, та й загалом зовнішність пристроїв доволі універсальна.

Дизайн та зручність використання

Портативніші ігрові моделі часто мають доволі універсальний дизайн. Вимкнувши підсвічування, або перевівши його у статичний нейтральний колір, такий лептоп може “заховатися” навіть у консервативному офісі. Acer Predator Helios Neo 16S AI також сповідує схожу концепцію. Однак порівняно “спокійний” дизайн заразом містить потужну платформу, яку “зі сторони” не кожен побачить.

Але дійсно, якби не RGB-підсвічування та логотипи, можна було б подумати, що це просто 16-дюймовий медійний чи офісний ноутбук. Габарити корпусу становлять 356,78×275,5×12-18,9 мм. Це не набагато більше за популярний MacBook Pro з відповідною діагоналлю дисплея. Вага у 2,3 кг теж не сказати, що велика, як для ігрового ноутбука. Якщо спочатку подивитися основні характеристики, то за першої зустрічі можна здивуватися доволі компактним розмірам. Так, не ультрабук, але й для своїх можливостей — дуже демократичний варіант, який все ж можна назвати портативним.

До того ж корпус побудовано не лише з пластику: кришка дисплея та нижня частина топкейса зроблені з алюмінію. Решта все ж пластикова і все це чорного кольору (Abyssal/Shale Black). До якості збирання та виготовлення шасі питань не залишається, адже все зроблено як треба. Знайти суттєві недоліки не вдалося, а користуватися лептопом сподобалося.

Корпус також обійшовся без додаткового підсвічування, яке траплялося з деякими моделями Helios. Тут же переливаються кольорами лише клавіатура та логотип на зовнішній стороні екрана. Все це доволі “лайтове” й практично не заважає під час роботи. І, знову ж, перевівши підсвічування у, наприклад, статичний білий колір, можна дійсно помітно змінити ставлення до зовнішності моделі.

Притаманних ігровим ноутбукам “агресивних” отворів охолодження тут теж немає. Все охайне та майже непримітне (тим паче на досить тонкому топкейсі). Знизу також є чимало отворів для забору повітря, але й тут обійшлося без незвичних візерунків чи інших декорацій. Тобто глобально можна було б дійсно подумати, що шасі “позичили” з іншої, не ігрової лінійки (у чому особисто я бачу більше переваги, ніж навпаки).

Власне, у результаті таким лептопом зручніше користуватися не лише на робочому місці, але й, наприклад, завалившись у крісло та працюючи “на колінці”. З транспортуванням теж немає великих проблем, адже ноутбук легко помістився у звичайний рюкзак (який у моєму випадку за замовчуванням розраховано для 15-дюймових ноутбуків), а його вага не настільки велика, щоб ламати спину власника. Не влаштує така зовнішність хіба що тих, хто шукає якийсь суто геймерський дизайн чи повністю алюмінієвий корпус. Всім іншим тут навряд щось не сподобається.

Дисплей

Оскільки ігрові ноутбуки нерідко передбачають й інші сценарії використання для професійних робіт, екрани суттєво покращуються. Acer Predator Helios Neo 16S AI підтримує таку концепцію, тому шанувальників якісного зображення тут є чим потішити. Оверкілів з 4К чи сенсорним покриттям з підтримкою стилуса немає, що не обтяжує ні систему, ні загальну вартість.

Таким чином користувачу дістанеться 16-дюймовий екран з роздільною здатністю 2560×1600 пікселів та співвідношенням сторін 16:10, реакцією матриці на рівні 1 мс та частотою оновлення у 240 Гц. Подібні комбінації все частіше зустрічаються у цьому сегменті та загальної продуктивності вистачає на підтримку такої роздільної здатності в іграх. Звичайна робота також приємна. Варто зважати, що інші комплектації цієї моделі можуть мати нижчу частоту оновлення — 165 Гц.

Також тут використовується OLED-матриця з чудовими калібруванням та кутами огляду. Якщо перші спроби мали відверто перенасичене зображення, то тепер це точно відкалібровані екрани з практично повним покриттям DCI-P3 та дуже комфортним зображенням. Шанувальники якісної картинки мають лишитися задоволеними, а фани ігор чи фільмів з темним сетингом ще більше оцінять таку матрицю.

Великого набору налаштувань картинки немає. В головній утиліті лише базові необхідні опції збереження пікселів. Окремо ж є Acer Chroma Tune з опціями колірних просторів та навіть прив’язкою таких до певних застосунків. Скоріше за все потреба у таких є доволі нішевою історією. І якщо такої немає, то якось коригувати зображення навряд захочеться, адже за замовчуванням екран дуже приємний та комфортний.

Притаманне OLED-дисплеям глянцеве покриття матриці тут не стало винятком, а яскравість можна корегувати у межах від 20 до понад 400 кд/м². Й для роботи у приміщенні цього вистачає, щоб мінімізувати кількість відблисків на глянці, проте повністю позбутися їх за будь-яких умов не вийде. Також трошки бракує опції автоматичної корекції підсвічування.

Безпека

Серед зручних функцій Acer Predator Helios Neo 16S AI також є додатковий ІЧ-сенсор для сканування обличчя та швидкого доступу до системи, паролів тощо. Й серед ігрових ноутбуків, це, певно, один з найшвидших та точніших випадків роботи Windows Hello, який мені зустрічався. За час тестування ноутбук жодного разу не затримався при скануванні та не видавав помилок.

Фізичного закриття камери немає, тому так чи інакше, але сканування обличчя можна залишати увімкненим без необхідності в альтернативі. Та й з такими швидкістю та точністю роботи, задумуватися про це не доводиться. Проте тим, хто використовує наліпку на вебкамері, таки доведеться вводити паролі.

Порти

Окрім того, що від тонкого (за мірками ігрових ноутбуків) корпусу не очікується такий набір комунікаційних інтерфейсів, так виробник ще зміг розмістити їх з трьох сторін топкейса. Тож на правому боці опинилася пара портів USB-A 3.2 Gen 2, а з протилежного — розкладний RJ-45, повільніший USB-A 3.2 Gen 1, слот для карток MicroSD та комбінований аудіопорт. Позаду ж є USB-C 3.2 Gen 2, Thunderbolt 4, HDMI 2.1 та роз’єм живлення.

Набір дійсно хороший та має доволі неочікуваний, наприклад, Ethernet, який не завжди потрапляє до портативніших моделей. Правда, було б зручніше, якби він помінявся місцями з Thunderbolt чи USB-C, які точно будуть використовуватися частіше. Проте дуже зручно, що порт живлення та HDMI опинилися позаду й така пара кабелів не буде заважати у робочому просторі.

Клавіатура та трекпад

Додатково Acer Predator Helios Neo 16S AI потішить користувачів, які розраховують на повну клавіатуру з NUM-блоком. Ба більше, тут його не так сильно “стиснуто”, як буває у конкурентних ноутбуків. Окрім набору функціональних клавіш, тут також передбачено й керування медіа, що особисто мені дуже зручно. Є й швидкий виклик фірмових утиліт, а окремо над клавіатурою є перемикач режимів роботи з індикацією, що абсолютно не зайве та суттєво пришвидшує перемикання при зміні потреб.

Багато зайвого шуму від натисків немає навіть за умов “інтенсивного” навантаження. Зі “сліпою” роботою також все було добре. Хіба що іноді я викликав Copilot замість натиску на “стрілочку назад”, до чого в принципі можна з часом підлаштуватися. Для настрою є чотирьохзонне RGB-підсвічування з кількома режимами роботи. Тож працювати прямо з лептопа абсолютно комфортно.

Розташованим під центр основної частини клавіатури трекпадом я переважно користувався для звичайних офісних завдань. Сенсорної поверхні розміром приблизно 126×82 мм для таких цілей вистачає, тим паче вона правильно розпізнає доторки та жести, й не потребує додаткового налаштування. У цьому випадку обійшлося без нововведень з хаптичним відгуком, тож є й стандартний фізичний механізм натиску, який ближче до верхньої грані “закінчується”.

Під час ігор я жодного разу не зачепив сенсор, а якщо й зачепив, то він ігнорував випадкову дію. Але також припускаю, що у інших користувачів може трапитися й відмінний досвід. На такий випадок, звісно, передбачено швидке вимикання трекпада (Fn+F10).

Камера та звук

А також Acer Predator Helios Neo 16S AI отримав доволі стандартну двомегапіксельну вебкамеру, яка продукує непогану якість зображення за умов достатньої кількості світла. Це абсолютно типова камера, яка розрахована на базові потреби, а за необхідності чогось кращого доведеться звертатися до зовнішніх рішень. Базовий мінімум додаткових ефектів Windows тут також підтримується.

Шумопоглинанням у звичних мікрофонів займається додаток Acer Purified Voice Console, де є кілька різноманітних режимів. Серед них найкращими будуть Personal та Conference Call, адже саме вони найкраще позбавляються зайвого шуму. Причому звуків клавіатури, миші та всього іншого, що відбувається навколо, дійсно не буде у розмові.

Видатних динаміків ноутбуку не дісталося, що є очікуваним компромісом, адже левову частку внутрішнього простору інженери віддали під масивну систему охолодження та акумулятор. Звук виводиться через звичну пару драйверів, направлених донизу, тому для повноцінного занурення в ігри варто використовувати якісну гарнітуру.

Але це доволі типова ситуація для подібних, та й ноутбуків загалом. Й хоча вже трапляються винятки, правилом для багатьох виробників вони все ще не стали. Ну і скоріше за все у власників подібних ноутбуків все ж є хороші гарнітури та колонки на робочому місці, тож навряд із цим будуть проблеми.

Продуктивність та ПЗ

Аналогічно багатьом, Acer Predator Helios Neo 16S AI не є першою ітерацією та має опції комплектацій. Вони складаються з варіантів процесорів різних сімейств Intel Core Ultra та різних дискретних відеоприскорювачів від NVIDIA. Звісно ж, це впливає і на вартість, яку також зараз суттєво “нарощує” трагічна ситуація з пам’яттю. Втім, якщо саме подібний ноутбук припав до душі, то у покупця все ж є достатній вибір комплектацій під різний бюджет.

Тестова ж модель є однією з дорожчих опцій, яка наразі прямує в українські магазини. Це 24-ядерний Intel Core Ultra 9 290HX Plus (8 продуктивних ядер до 5,5 ГГц, 16 енергоощадних до 4,7 ГГц, 24 потоки, 36 МБ кеш, 55 Вт) у парі з NVIDIA GeForce RTX 5080 (16 ГБ GDDR7, до 1 500 МГц, до 115 Вт). Обсяг ОЗП становить 32 ГБ DDR5-6400, але за бажанням два слоти можна оновити. Також є й пара M.2-майданчиків з підтримкою PCIe Gen4, які у цьому випадку зайняті терабайтними накопичувачами. Є підтримка Wi-Fi 6E та 2,5 Гбіт через Ethernet, а для бездротових аксесуарів передбачено Bluetooth 5.4.

Вартість такої версії планується на рівні 185 000 гривень (включно з ОС). Й варто враховувати, що це вже з урахуванням нової вартості пам’яті, яка не виключено, що ще збільшиться. Порівнювати з уже наявними моделями, які ще зустрічаються з попередніми закупівельними цінами, довго не вдасться (що справедливо й для багатьох інших нових ноутбуків, які до нас потрапляють). Й виробник наразі навіть не прогнозує майбутнього.

І у своєму класі портативних ігрових лептопів Acer Predator Helios Neo 16S AI буде одним з найвправніших. Так, не без обмежень платформи, проте показники бенчмарків у цієї моделі файні. Звісно, поступиться “десктопним” варіантам, однак для своїх габаритів — чудова модель. Якраз як і розраховує компанія, вона має влаштувати як геймерів, так і представників творчих КВЕД-ів чи ШІ-ентузіастів.

Ігрові випробування також пройшли дуже успішно, де очікувалося й менше кадрів. Оскільки клієнт тонкий та загальної потужності менше, ніж у деяких інших ноутбуках, де це можливо, краще скористатися DLSS, що суттєво допоможе. До кіберспортивних ігор можна спокійно підходити, спроможностей вистачає. Тож загалом свій статус ноутбук доволі легко підтримує й має запас міцності на майбутнє. А з урахуванням того, що розробники все ж будуть найближчим часом орієнтуватися на оптимізацію під 8 ГБ відеопам’яті, то цей запас має дотягти до свого наступника.

Середні показники fps при найвищих налаштуваннях якості зображення та нативній роздільній здатності дисплея

Влаштувала і стабільність системи. ЦП чи відео трималися у середніх рамках 80°C, а троттлінг можна було побачити хіба що на старті випробувань, допоки охолодження не розкрутилося до потрібних обертів, далі все стабільно. Під час реальних ігор та запущених паралельних процесів, падіння продуктивності якщо й траплялося, то абсолютно непомітно. Тож із цим теж все чудово, рідкий метал та вже п’яте покоління куллерів AeroBlade 3D доволі ефективні.

Щоправда, назвати роботу системи охолодження повністю тихою я не можу. І ми не будемо враховувати помітний шум під час навантаження, без якого не обійтися жодному потужному ноутбуку. Кулери майже не переходять у пасивний стан, що часто є особливістю тонких ігрових моделей. Виробники віддають перевагу постійній мікроциркуляції повітря в корпусі, перестраховуючись, щоб запобігти деградації компонентів материнської плати у тонкому шасі.

Топкейс під руками може мінімально підігріватися, а на клавіатурі тепла відчувається більше. Однак це очікувано від подібної системи у такому корпусі, а говорити про серйозний дискомфорт не доводиться. Звісно, суб’єктивно. Все ж це може вважатися й своєрідним “податком на портативність”. А якщо власник працюватиме із зовнішнім монітором та окремою клавіатурою, то й відповідно не помітить таких моментів.

Традиційний для Acer набір з чотирьох опцій роботи системи з під’єднаним живленням, та двома при роботі від батареї нікуди не зник. MUX Switch також на місці, хоча й через фірмовий софт варіанту повної відмови від дискретної графіки немає (хоча при простих завданнях вона й не зважає на них). Продуктивності для звичайної роботи в принципі не бракуватиме, та й загалом в Acer обрали не так агресивно обмежувати систему без живлення (щоправда, це зачепило автономність, про що детальніше буде трошки далі).

Також в Acer не забувають й про фірмові застосунки, які додають у моделі з системою. Серед них у першу чергу знадобиться PredatorSense (для якого є окрема клавіша). Тут зібрані керування режимами роботи, кілька основних налаштувань, первинна діагностика проблем, оновлення тощо. Також з’явився Acer Intelligence Space з фірмовими доповненням, Acer My Key для комплексного запуску застосунків під визначені сценарії, та є ще кілька невеличких утиліт.

Автономність

Виробник також забезпечив Acer Predator Helios Neo 16S AI акумулятором ємністю 92 Вт•год, що добре з огляду на розмір топкейса. Проте потужні компоненти та висока продуктивність при роботі все ж диктують свої закони фізики. Таким чином в офісному тесті лептоп не дотягнув 15 хвилин до 7 годин, а в ігровому протримався годину з чвертю. Стандартний двогодинний фільм обійшовся у 35% заряду. І це все ще допустимі показники, тип паче з огляду на складники. Але якщо більша автономність є у списках пріоритетів, можливо, є сенс поглянути на трошки простіші комплектації.

Потужність комплектного блока живлення становить 230 Вт. Сам він не надто великий та важкий, щоб не створювати багато незручностей при транспортуванні. А на повне заряджання з ним лептопу знадобилася 1 година 20 хвилин, що трошки швидше за середні показники.